АНТИБІОПЛІВКОВА АКТИВНІСТЬ АЗИТРОМІЦИНУ ВІДНОСНО STAPHYLOCOCCUS EPIDERMIDIS

© Н. І. Гринчук, Н. О. Вринчану, Л. Г. Степура

Метою дослідження було встановлення специфічної активності азитроміцину відносно біоплівки, сформованої
S. epidermidis та деяких аспектів механізму дії препарату. Здатність стафілококу до адгезії на абіотичній поверхні (полістиролові планшети) визначали за методикою Christensen (фіксація 96 % етанолом, фарбування 0,1 % р-ном генціанвіолету). Антибіоплівкову активність азитроміцину досліджували методом сорбції генціанвіолету на структурах біоплівки з подальшою десорбцією в 96 % етиловий спирт. Гідрофобність штаму досліджували за допомогою BATHтесту у двофазній системі з етилацетатом. Для визначення здатності епідермального стафілокока до продукування полісахаридного міжклітинного адгезина (PIA) використовували агаризоване середовище Luria-Bertani (LB) з додаванням 0,08 % Конго червоного. Дослідження антибіоплівкової активності азитроміцину показало, що антибіотик порушує прикріплення до абіотичної поверхні та плівкоутворення S. epidermidis 2265 у концентрації 5,0 МІК, проте не виявляє інгібуючої дії на сформовану 1-добову біоплівку. Було встановлено, що у клінічного штаму епідермального стафілококу
S. epidermidis 2265 відсутня здатність до продукції полісахаридного міжклітинного адгезина (РІА). Проведені дослідження показали, що дія азитроміцину спрямована на початкові стадії утворення біоплівки. Встановлено, що механізм впливу антибіотика на біоплівкові бактерії не зумовлений зміною гідрофобності поверхні бактерій та продукуванням РІА

Ключові слова: біоплівки, Staphylococcus, антибіотики, механізми дії, адгезія, гідрофобність, Конго червоний, РІА